СПРОТИВ

«Бо плач не дав свободи ще нікому
А хто борець - той здобуває світ!»

(з Гімну ОУН)

Сторінки

субота, 10 вересня 2011 р.

Національна Революція - чи імітація радикалізму?

Однією з головних вад всіх наших націонал-патріотичних рухів, що гучно виголошують ідеї Національної Революції, вважаю їх непослідовність у відношенні до правлячого режиму.
В чому саме? В тому, що з однієї сторони вони проголошують цей режим "внутрішньо-окупаційним", "антиукраїнським", "антинародним", та таким, що підлягає усуненню через революцію - і тут таки біжать до судів, керовані режимом, захищатися від утисків цього ж таки режиму.

Пані і панове "революціонери"! Будьте вже послідовні: якщо режим "окупаційний" та такий, що його треба змінювати через революцію, то БУДЬ ЯКІ структури режиму є окупаційні і антинародні. Не можна бути трохи вагітним: і виголошувати революційні гасла - і сидіти по теплих офісах у якості легальної організації. Якщо то можливо, то або режим не такий вже й тоталітарний, що його треба революційно змінювати, або - ви імітатори та провокатори, що переслідують цілі дуже далекі від Національної Революції.
Будь який режим - це, в першу чергу, його закони і органи їх виконання. Якщо ви визнаєте ті закони (а ви їх визнаєте, коли звертаєтесь до судів, Президента чи закликаєте ментів "дотримуватись законів") - то ви визнаєте законність режиму ДЛЯ ВАС ТАКОЖ. І, отже, повністю нівелюєте всю вашу революційну риторику, програми та заклики. Можливо, саме тому на ваші заклики "підтримати" та "протестувати" з кожним разом збирається все менш людей. Люди ж бо відчувають фальш та нелогічність ваших закликів та вашої поведінки.
Як повинна вести себе ДІЙСНО революційна організація? Запитайте про то у Бандери, Вашингтона, Леніна, Мао, Кастро. При всієї різниці в ідеологіях - повна ідентичність по відношенню до режимів, які вони поборювали: повне невизнання їх законів і жодних переговорів та компромісів. То може має сенс повчитися принциповості у них?

Немає коментарів:

Дописати коментар